Згідно з науковим визначенням керамзит – це легкий пористий матеріал у вигляді гравію або щебеня, який отримують при випаленні легкоплавких глиняних порід. Не кожна глина по своїх характеристиках підходить для виготовлення керамзиту.

Сировиною для виробництва керамзиту служать в основному осадкові гірські глинисті породи. Для виробництва керамзиту найбільш придатні монтморилонітові та гідрослюдисті глини, що містять не більше 30% кварцу. Якість керамзиту залежить від розміру зерен, його об’ємної ваги і міцності. У будівництві керамзит застосовують для заповнення легких бетонів або ж як засипку для теплоізоляції.

Керамзит почали виготовляти після того, як було відкрито явище спучення при випаленні глини. Цей факт пов’язаний з двома фізичними процесами - газовиділенням і переходом глини в піропластичний стан.

Для виробництва керамзитобетонних виробів необхідний не лише сам керамзит, але і дрібний пористий заповнювач ( т.з. керамзитовий пісок). Цим терміном позначається заповнювач для легких бетонів і розчинів з розміром часток від 0,14 до 5 мм. Керамзитовий пісок виробляється у шахтних печах із глинистих порід шляхом обертання, або ж дробінням крупних шматків уже готового керамзиту.